• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Музичний дивограй
О! Музика! Яке це справді диво,Вона підносить в сині небеса,
Ти невагомий і летиш щасливо,А навкруги простори і краса.
І стільки щастя, радості легкої,Любові, світла, ласки навкруги.
Краси божественної, неземної,Реальність враз втрачає береги...
А хвиля музики тебе несе, гойдає.Відносить в загадковії світи.
І вабить душу, ніжно пригортає.Частинкою її стаєш і ти.

/Files/images/festival_leto_1.jpg

Види таночків у дошкільному закладі

Танці — це музичні ігри, під час яких діти навчаються руха­тися під музику, розрізняти ритмічний малюнок, розвивають музичний слух, опановують основи танцю; розвиток творчих особливостей, естетичного смаку.

Танці здійснюють загальний розвиток усього організму — і фізич­но, і психічно (концентрації, волі, уваги, сприй­няття, мислення, пам’яті, урівноваженості про­цесів);

– уміння володіти своїм тілом, краще орієнтува­тися в просторі, поліпшення координації рухів;

– правильна постава, красива хода, легкість у ру­хах, гнучкість і граціозність, еластичність зв’язок.

Таночки розрізняють:

1) Побудований на певних зафіксованих рухах:

– за участю дорослого як ведучого в танці;

– сучасний дитячий танок;

– народні танці з використанням еле­ментів народного танцю;

– хороводи зі співом, рухи, що не пов’язані з тек­стом;

– характерний танок, у рухах якого змальовано певного персонажа;

– дитячий бальний танок.

2) Таночки-імпровізації:

– танок де рухи повторюють усі за одним учасником;

– танок, де діти складають рухи на першу частину, а для другої частини рухи показує педагог;

– танок, де діти складають рухи для обох частин.

Важливим є розвиток вміння сприймати характер музики — де діти займають­ся виконавською танцювальною діяльністю на осно­ві раніше розучених і улюблених рухів.

Доцільним є розучування вправ, зокрема:

– вправи, що використовують з метою вдоско­налення основних рухів (ходьба, біг, підскоки, стрибки);

– підготовчі вправи, під час яких розучують ру­хи до ігор і таночків (змінний крок, кружлян­ня, крок на всю ступню, передавання прапорця по колу та ін.);

– образні вправи, що уточнюють різні ігрові образи, рухи персонажів сюжетних ігор (хода ведмедя, стрибки зайця, біг коня);

– образні вправи дають дітям можливість опану­вати рухи для виконання індивідуальних ролей;

– вправи як певні завершені композиції.

У вправах необхідно чітко виконувати музич­ні й рухові завдання. Ігри, танці й вправи тісно взаємозв’язані й спрямовані на здійснення спільного завдання — розвиток музичного сприйняття і рит­мічності рухів.

/Files/images/63000437_49950309_95.gif

Розучуємо вірші до Дня матері

"Якщо говорити між нами.." М.Пономаренко

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

"Біля кого найтепліше" М.Людкевич

– Біля сонця, – шепоче поле
І стернею небо коле,
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.

– Біля ватри, – каже тато, –
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни земні
На пташиному крилі.

– Біля печі, – каже дід, –
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.

– У перині, – дума киця, –
І вуркочеться, і спиться.
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.

– Біля мами, – кажуть діти, –
Завше радісно, як літом.
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.

Пісня "Оберіг" М.Герц, Л.Вознюк

Вишивала мама синіми ниткам, — Зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку, — Запалали маки у пшениці влітку. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: Маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати. Шила-вишивали хрестики зелені, — Зашуміло листя на вербі й калині. Золотилось сонце у розлогій кроні. Вишивала долю, наче по долоні. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стали символи Вкраїни: І верба, й калина, сонях біля хати. Щастя для дитини вишивала мати. Білими по білім вишивала ненька, До ниток вплітала всю любов серденька. Дрібно гаптувала росяні мережки, Щоб не заростали у дитинство стежки. Оберіг-сорочку вишила для сина. Візерунком стала рідна Україна. Мамину турботу збереже сорочка, Захистять від лиха хрестиків рядочки.

/Files/images/5.gif

Хороводи на музичних заняттях

Хороводи — один з найдавніших видів народного танцювального мистецтва. Виконання їх колись пов'язувалося з обрядовими діями, традиційною зустріччю весни (весняний цикл танців), відзначенням літа (купальський цикл танців), зустріччю Нового року. Найпоширенішими були веснянки, гаївки, танки. Тепер хороводи втратили своє обрядове значення. Вони міцно увійшли до репертуару професіональних і самодіяльних виконавських колективів, особливо дитячих.

За темами хороводи можна поділити на три групи:

до першої належать хороводи, в яких відображаються трудові процеси («А ми просо сіяли, сіяли», «Мак», «Шевчик», «Бондар», «Коваль» та ін.);

до другої хороводи, де відбито родинно-побутові відносини трудового народу («Перепілка», «Ой гілля-гілочки», «Пташка» тощо);

до третьої хороводи, в яких знайшли свій вияв патріотичні почуття народу, оспівується рідна природа («А вже весна», «Марена» та ін.).
Хороводи являють собою синтетичний вид народної творчості, в якому органічно злиті поезія, музика та хореографія. Ідейний зміст того чи іншого хороводу розкривається в пісні. Отже, текст в обрядових танцях має першорядне значення, бо він визначає зміст танцю та його хореографічний малюнок.

Хороводи є однією з найстаріших художніх форм народного мистецтва взагалі і танцювального зокрема.

Образність музичної і хореографічної мови хороводів привертала і привертає увагу професіональних композиторів і хореографів.

/Files/images/разд 1.gif

"Вплив музики на моральний розвиток дитини"

Музика безпосередньо впливає на почуття дитини, формує її моральний образ. Вплив музики буває часом більш сильним, ніж вмовляння або вказівки. Знайомлячи дітей з творами різного емоційного освітнього змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання.

Хороводи, пісні, танці різних народів викликають інтерес до їх звичаїв, виховують інтернаціональні почуття. Жанрове багатство до музики допомагає сприйняти героїчні образи і ліричний настрій, веселий гумор в танці. Різноманітні почуття, що виникають при сприйняття музики, збагачують переживання дітей, їхній духовний світ.

Заняття музикою впливають на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних занять, видів діяльності (співу, слухання музик, гри на дитячих музичних інструментах, рухи під музику і т.д.) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, прояв вольових зусиль: виконуючи пісню, вчасно почати і закінчити її; в танцях, іграх уміти діяти, підкоряючись правилам.

Сприйняття музики тісно пов'язано з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють схожі і різні звуки, знайомляться з їх виразним значенням, відрізняють характерні смислові особливості художніх образів, вчаться розбиратися в структурі твору.

У музично ритмічної діяльності діти з великим задоволенням придумують, комбінують руху танцю, наспівуючи і рухаючись під музику. Танець народна танець, пантоміма , ігрова драматизація спонукають дітей зобразити картину життя, охарактеризувати який або персонаж, використовуючи виразні рухи, міміку слова. При цьому , діти дотримуються правил, підвищується самооцінка та вимогливість до себе, що закладає основи етикету, соціальних ролей у подальшому житті.

/Files/images/уз.gif

Компоненти успішної вокальної роботи

1. Навчати власним прикладом

2. Урізноманітнювати репертуар слухання та співу

3. Доповнювати спів рухами

4. Пояснювати як правильно дихати

5. Слідкувати за динамікою виконання

6. Пропонувати доступні мелодії

7. Проводити заняття на емоційному підйомі та позитивному настрої

8. Спонукати дітей до творчості

9. Домагатися чіткої вимови слів

/Files/images/0_87507_dfd2fa49_L.pngГотуємося до свята з малечею

ОГІРОЧКИ ПУП’ЯНОЧКИ

(Дівчата беруться за руки, утворюючи видовжене коло,

подібне на огірок, або взявшись за руки, великими кривими лініями ходять навколо церкви і співають)

Огірочки-пуп’яночки, завивайтеся, завивайтеся,

Ви, молоді дівчаточка, женихайтеся, женихайтеся.

Огірочки – пуп’яночки, вже завилися, вже завилися,

А молоді парубоньки поженилися, поженилися.

Огірочки-пуп’яночки, жовтий цвіт,

Жовтий цвіт, жовтий цвіт,

Честь і слава Україні на весь світ, на весь світ,

На весь світ, на весь світ.

Ми кривого танцю йдемо

(Дівчата беруться за руки і перша (ведуча)

малими кроками веде за собою шнур дівчат різними колами)

Ми кривого танцю йдемо, йдемо,

Ми в нім кінця не знайдемо.

Ані кінця, а ні ладу, ладу,

Не впізнати контра ззаду.

Ти сивая зозуленько-ленько,

Закуй же нам веселенько.

Ти тоді нам закувала-вала,

Як панщина дякувала.

А тепер ми як день білий, білий.

Ми панщини не виділи.

Хлопи ходять, мальки крутять, крутять,

Пани ходять та й ся журять.

Як би хлопа заманити-нити,

Щоби хлоп йшов молотити.

Ходи, хлопе, молотити-тити,

Дам горівки ся напити.

/Files/images/78.gif

Обрядові пісні

Українські обрядові пісні умовно діляться на пісні зимового, весняного та літнього циклів. Зимові пісні найчастіше зав'язані на побажанні щастя і здоров'я в новому році, славлять працю хліборобів і слабо змінися, хоч і перенеслися в часі на кілька місяців раніше. Весняний цикл починається в березні і триває до кінця весняних польових робіт. У цикл включені веснянки та забави у хороводах. До них умовно відносять і русальні пісні (їх час кінець весни - початок літа), в яких оспівувалась краса природи на тлі побуту і звичаїв людей. Українські веснянки мають і інші назви: гагілки, лаголайки, магілки, ягілки, риндзівки, галанівки і т.д. У них слов'яни співали про красоти цієї пори року і «на словах» готувалися до весняних польових робіт. Крім того, предки українців вірили: пісня допомагає природі прокинутися і засяяти новим життям. Літній цикл починається зі свята Івана Купала, та пісні на це свято практично не змінилися за сотні років! Сюжет цих святкових пісень найчастіше про любов, або гумористичний, сатиричний: дівчата висміюють у пісні хлопців, а хлопці - дівчат. Купальскі пісні виконуються в ніч з 6 на 7 липня.

Види пісень обрядових:
- колядки, щедрівки;
- пісні на Масляну;
- веснянки;
- гайївки;
- русальні пісні;
- царинні пісні;
- купальські пісні;
- гребовицькі пісні;
- жниварські пісні;
- весільні пісні.

У дошкільному закладі дітей знайомлять з обрядовими піснями усіх циклів, пропонують прослуховування пісень, мелодій, розучують пісні, інсценівки показують на святах в закладі. Такі пісні є підгрунтям не лише художньо-естетичного виховання, але й патріотичного спрямування, оскільки вони виховують гордість і шану до своєї історії, до цінностей народу.

/Files/images/hildhood-dreams-desktop-wallpaper_640x480_84694.jpg

З давніх-давен відомий лікувальний вплив музики як на фізичне, так і на психічне здоров`я людини. Саме тому, надзвичайно важливо розвивати навики музикування та, власне, любов до музики, з дитинства.

Поради для батьків щодо музично-естетичного виховання дітей:

· Співайте разом зі своєю дитиною вдома колискові, забавлянки, пісні-небелиці тощо;

· Слухайте разом із дитиною музику в живому виконанні, аудіозаписи;

· Музикуйте з дитиною на музичних інструментах – справжніх, іграшкових чи виготовлених власноруч;

· Імітуйте голоси персонажів під час читання з дитиною казок;

· Влаштовуйте вдома імпровізовані танцювальні виступи;

· Готуйте разом із дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят;

· Грайтеся з дитиною в музичні ігри;

· Поєднуйте діяльність дитини в побуті з творчістю;

· Підтримуйте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями;

· Поповнюйте домашню музичну фонотеку музичними казками, дитячими піснями, мюзиклами та класичною музикою.

Намагаючись з’ясувати всю повноту впливу музики на людину, вчені визначили, що позитивний лікувальний ефект дає саме класична музика.

Ø Чудово знімають стрес твори Шопена, Шумана, Чайковського і Шуберта, а так само старовинні романси.

Ø Підвищити працездатність і підняти настрій допоможуть джаз, блюз і соул.

Ø Позбавляють від дратівливості і нервозності «Кантата № 2» і «Італійський концерт» Баха, «Симфонія» Гайдна, «Місячна соната» Бетховена.

Ø Заспокоюють і розслаблюють – «Аве Марія» Шуберта, «Місячне сяйво» Дебюссі, «Колискова» Брамса, вальси Штрауса, прелюдії і мазурки Шопена.

Ø Нормалізують кров’яний тиск і налагоджують роботу серцево-судинної системи – «Концерт ре-мінор» для скрипки Баха, «Весільний марш» Мендельсона, «Ноктюрн ре-мінор» Шопена.

Отже, музикуйте, фантазуйте та займайтеся творчістю разом зі своєю дитиною, і ви побачите позитивні зміни в розвитку Вашої дитини, покращення її психічного і фізичного здоров`я.

/Files/images/12812220.gif

Структура музично-дидактичних ігор

Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи. Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності.

Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі - їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.

Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів.

Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху. Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті. Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри.

Розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати - передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів. Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.

Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.

Приклади музично – дидактичних ігор

“Що звучить?” або “На чому граю?”

Хід гри. Дітям пропонується впізнати на слух звучання того чи іншого інструмента.

І варіант. Діти просто називають інструмент, на якому звучала мелодія.

ІІ варіант. Дітям роздають декілька карточок (3-4). Вони визначають звучання інструмента і закривають фішкою другу половину карточки.

Матеріали: карточки (по кількості граючих), на одній стороні зображені музичні інструменти, друга половина порожня: фішки і дитячі музичні інструменти.

“Подумай і відгадай”

Хід гри. Дітям роздають по одній картинці. На фортепіано звучить мелодія: “Зайчики” Ю.Рожавської, “Ведмідь” В.Ребікова, “Горобчики” М.Красєва. Діти визначають мелодію і піднімають відповідну карточку.

Матеріал: карточки (по кількості граючих), на них зображені зайчик, ведмідь, пташка.

“Музичний м’яч”

Хід гри: Діти стоять колом. Під музику передають м’яч. Ведучий або говорить або краще співає:

Ти котись, веселий м’ячик,

Швидко, швидко по рядах.

Заспіває той, у кого

М’ячик спиниться в руках

(Можна співати на укр. нар. мелодію “Я Лисичка, я сестричка”)

У кого зупинився м’яч, той співає будь-яку пісню, вивчену на заняттях, а потім стає ведучим.

Матеріал: М’яч.

“На оркестр”

Хід гри: З посилки (уявної) дістаються музичні інструменти. Діти обирають хто який хоче інструмент, після чого грають на них як їм хочеться.

Після цього пропонується послухати справжній оркестр.

Матеріал. Дитячі музичні іграшки, інструменти.

“Високі і низькі”

Хід гри. Під час марширування по колу уважно слухають музику. Коли звучать низькі звуки – діти присідають, а коли високі – марширують з піднятими вгору руками, а якщо в середньому регістрі, марширують, руки на поясі.

“Сонце – Хмара”

Хід гри. Мажор – це світло, сонце. Мінор – темрява, хмара. З однієї сторони причеплена хмара, з другої сонце. Якщо звучить музика мінорного характеру діти стають під хмарку, якщо мажорного – під сонце.

/Files/images/0.png

Музично-дидактичні ігри та їх значення у розвитку музичних здібностей дітей

Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.

Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов'язані із застосуванням наочності.

В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.

Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази.

В дитячому садку дошкільники співають пісні різного характеру. Поступово діти починають розуміти: для того щоб передати той чи інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні відривчасто або протяжно, інші легко або наспівно. Використання способу виконання пісні підгрупами або з солістом надасть в цьому дієву допомогу.

У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов'язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Дитина-продавець пропонує покупцю запитуючу касету, диск, платівку, повинен голосом відобразити мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть дану касету чи попросять іншу, від дитини вимагається і чистота звучання, і правильна постановка звуку, і дотримання всіх відтінків при виконанні.

Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Розспівка “Качелі” дає знання про висоту звуків; дитина получає завдання визначити по одному звуку, де знаходиться качелі (вгорі чи внизу) і показати на картинці. Якщо дитина правильно визначає, всі плескають. Таким чином проходить своєрідна гра на визначення звуків по висоті. Замість розспівок я використовую ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу).

В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня - високим. Для визначення звуків за висотою можна використати і такий прийом. Діти слухають мелодії, характеризуючи умовлені дитячі іграшки: ведмедя, зайця і пташку. Діти визначають музику і кладуть відповідну іграшку на відповідну сходинку “музичних сходинок” (ведмідь - нижня, зайчик - середня, пташка - верхня).

За звичай для розспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, поспівок, і діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескувати ритмічний малюнок в подальшому стукати його музичним молотком, на бубні або металофоні (на одній пластинці).Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи. В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.

У музично-дидактичних іграх використовуються іграшки, яким діти охоче наслідують. Ігрова форма розучування рухів допомагає дитині правильно виконувати ритмічний малюнок. При розучуванні танців, хороводів краще використовувати озвучені іграшки і музичні інструменти.

Музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань.

Результативність навчання в музично-дидактичній грі створюється тоді, коли вихователь сам бере активну участь в цій грі, стає її повноправним учасником. Гра прекрасна форма діяльності яка сприяє набуттю вміння наблизити, викликати прихильність до себе всіх дітей, у тому числі і малоактивних. Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, добросовісно вони відносяться до дорученого.

/Files/images/images (6).jpg

Інформацію про українські звичаї, традиції, обряди можна знайти в літературних джерелах:

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнограф, нарис. Т 1,2 (Укр. Вид-во, Мюнхен, 1958) – К.: Оберіг, 1991

2. Калуська Л. Ознайомлення дошкільнят з народними звичаями та обрядами. Методичний посібник для педагогічних працівників дошкільних закладів. – Івано-Франківськ, 1993. – 71с.

3. Калуська Л. Дивокрай: Вибрані дидактико-методичні матеріали для працівників дошкільних закладів. У 2х кн. – Тернопіль: Мандрівець, 2004. – Книга перша. – 320с. – С.10-86

4. Кравець О. Сімейний побут і звичаї українського народу. – Кн.:Культура і побут населення України(Наулко В. І.,Артюх Л., Горленко В. Ф. та ін.). – К.: Либідь, 1991.

5. Наука і культура. Україна: Щорічник АП УРСР. – К.: Знання , 1966. Вип. 23,24.

6. Пушик С. Стаж-гора: Роман. Повість. Оповідання. – К.: Дніпро, 1988.

7. Орел Л. Український рушник./ Рад. Жінка, 1989, - №1 – С. 31-32.

8. Скрипник Г. Традиційні уявлення та вірування українців. / Рад. Школа, 1991, №3 – С. 25-34.

9. Скуратівський В. Погостини. – К.:Веселка, 1990.

10. Скуратівський В. Покуть. – К.: Довіра, 1992.

11. Скуратівський В. Місяцелик. – К.: Мистецтво, 1993.

12. Стельмахович М. Родинна обрядовість українців. // «Прик. правда», 1991 р. за 14.02; 26.03; 21.05.

13. Стельмахович М. Народне дитинознавство. – К.: 1991

/Files/images/festival_leto_1.jpg

Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей в дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу за допомогою спеціально відібраної музики у повсякденному житті дитячого садка можуть застосовуватися сеанси практичної музикотерапії:

· «Сеанс доброго сну» - де зібрані колисанки у виконанні Ірини Горбатюк, тріо «Либідь», Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко тощо. Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають,їм сняться гарні сни. Колисанка - це музика з повільним темпом і чітким ритмом, гіперактивним дітям цей варіант заспокоїть нервову систему.

· «Сеанс доброти» - містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції з дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні «Большой секрет для маленькой компании», «Вірний друг» тощо. Ці знайомі всім пісні і сьогодні зігрівають любов'ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими хто їх оточує.

· «Сеанс наші друзі» - підбірка пісень про наших маленьких друзів - тварин та комах. «Пісенька про півника», «Лесной олень»та інші - пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.

· «Сеанс усмішка» - усмішка це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьлому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні, які створюють позитивний настрій, дають відчуття радості і віри в добро.

· «Сеанс звуки природи» - так звана екологічна музика. Звуки, які існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів.

Музикотерапія сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності дітей, які багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику, але найголовніше - це школа почуттів, що формується завдяки особливій властивості музики викликати співпереживання слухачів. Залучення дітей до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Музикотерапія в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення і музичного досвіду.

МАГІЯ ЗВУКІВ

Відомо, що гра на різних музичних інструментах впливає на внутрішні органи і частини тіла людини.Вчені дослідили, що: флейта впливає на головний мозок; звучання кларнета в основному впливає на праву півкулю мозку (вона відповідає за емоційне сприйняття), Тромбон впливає на кісткову систему організму, а також знімає затиски в хребті. Звуки арфи заспокоюють і гармонізують енергетику і роботу серця, знімають болі в серці, позбавляють від аритмії.Віолончель позитивно впливає на низ живота, сечостатеву систему. Скрипка ніжними звуками впливає на астральне тіло, духовну суть людини. Ударні інструменти створюють сильну звукову хвилю, яка очищає енергетичні канали. Орган приводить людину в стан гармонії. Хорові співи діють так само, як і гра музичних інструментів. На них "відгукується" область сонячного сплетіння. Вважається, що вони відкривають серце. Таким чином, прослуховання інструментальної музики є корисним для дорослого і дитини, впливає на гармонійний розвиток особистості та емоційну сферу.

/Files/images/4.jpgЯк розвивати музичні здібності дитини?

Музика для малюка — чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість. Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо. На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики! Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах. Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала. Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо. Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому». «Послухай уважно музику, — кажете ви, — подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер. Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені. Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

/Files/images/73094031.jpg

Поради музкерівника

Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:
- Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;
- Розвинути музичні і творчі здібності в процесі різних видів музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично-освітня діяльність);
- Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.
Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.
Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім'ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні спектаклі, намагаються збагатити різноманітними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.
Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім'ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну і класичну, а також сучасну дитячу музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів.

/Files/images/390873355.gif

Музично-дидактичні ігри

Музично-дидактичні ігри – це навчальні матеріали, які дають змогу допомагати дітям в ігровій формі комплексно сприймати музичні твори, викликати у дітей зорову, слухову і рухову активність і тим самим розширювати їхнє сприймання музики в цілому. Їх зміст, структура, ігрові дії спрямовані на планомірний і систематичний розвиток висотного, динамічного та тембрового слуху.

РОЗУЧУВАННЯ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР.

Відмінність музично-дидактичних ігор від інших полягає в тому, що дитина у цікавій, доступній для неї формі має розрізнити, порівняти особливості музики і скерувати свої дії відповідно до цього.

Методика розучування музично-дидактичних ігор подібна до методики розучування звичайних ігор. Після закінчення гри обов’язково підбивати підсумки, адже музично-дидактична гра теж має ігрові правила та несе у собі дух змагання. Ці правила пов’язані з виконанням певних сенсорних завдань. Діти, які правильно виконують завдання, отримують винагороду: стають ведучими у грі, або мають можливість першими вибрати собі музичний інструмент для гри в оркестрі.

КОЛИ І ЯК ЛІПШЕ ПРОВОДИТИ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНІ ІГРИ?

Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних занять, вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей. Діти розучують ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидактичні ігри можна проводити у групі з вихователем.

КЛАСИФІКАЦІЯ - ДИДАКТИЧНИХ ІГОР.

Музично-дидактичні ігри можна умовно поділити на три групи:

v настільні;

v наближені до рухливих ігор;

v подібні до хороводних.

Для настільних музично-дидактичних ігор використовують посібники, які можна придбати через торгівельну мережу або зробити власноруч.

Ці ігри мають на меті:

v дати дітям можливість засвоїти різний характер музики;

v розвинути вміння розрізняти музичні жанри;

v дати уявлення про зміст музичного твору, про музичні образи та засоби музичної виразності.

Насамперед такі ігри спрямовані на розв’язання сенсорних завдань, а потім на виконання ігрових дій.

/Files/images/р3.gif

Здоров'я дітей, його охорона, зміцнення та відновлення - одне з основних завданнь педагогів дошкільного закладу. Використання музики як терапевтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми допомагає істотно оптимізувати цей процес, але для цього необхідна певна підготовка.

Педагог має знати:

· види оздоровчої роботи з дітьми з використанням музики;

· основні характеристики музики та їхній вплив на психофізіологію дитини в різних сферах її діяльності.

Педагог має вміти:

· складати аудіопрограми з урахуванням цілющої психофізіологічної дії музики;

· оптимально поєднувати різні види оздоровчої роботи протягом дня;

уважно реагувати на зміни, що відбуваються у поведінці діти після залучення їх до різних видів оздоровчої діяльності.

Дослідники (С. Мамулов, В. Петрушин, С. Стівенсон) з'ясували, що на людину заспокійливо діють такі характеристики музики:

· середній діапазон гучності звучання;

· середні за висотою регістри (дуже низькі та дуже високі звуки здебільшого збуджують);

· спокійні мелодійні поєднання;

· спокійні ритми.

Види оздоровчої роботи з дітьми з використанням музики.

Релаксація під музику.

Дітям потрібно вміти розслаблятися, так само, як і дорослим. Іноді вони бувають дуже напружені фізично й емоційно - це призводить до роздратування та і раціональної поведінки. Отже дуже важливо допомагати їм знімати напругу. Тривалість проведення релаксації становить 15- 20 хвилин. Під час релаксації діти можуть лягти на килимок, прийняти будь- яку зручну позу, корисними будуть нахили і потягування тіла. Тут знадобляться спеціальні дитячі вправи, наприклад, комплекс гімнастичних вправ «Бебі-йога».

Музика слугує емоційно-звуковим тлом для виконання вправ. Спеціально відібраний музичний супровід - ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму не більше 60 ударів за хвилину - допомагає дитині зосередитися на створюваних в уяві образах, відчути м'язове розслаблення, ритмізувати дихання. Найкраще підходять твори періоду музичного бароко та класицизму, а також східна музика. Наприклад, «Арія з сюїти № 3», повільні частини із Бранденбурзьких концертів Й.С. Баха, «Аве Марія», друга частина 8-ї симфонії Ф.Шуберта, «Каватина Норми» В. Белліні, «Зима» А. Вівальді, другі частини фортепіанних сонат № 8, 14, 23 Л. Бетховена, «Анданте кантабіле», 5 симфонія, «Червень», «Жовтень» з циклу «Пори року» П.Чайковського. Із сучасних музичних творів можна використати композиції Кітаро, «Спектральну сюїту» Стіва Халперна, композиції Анугами, Джона Кліффорда Уайта.

Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу різноманітні звуки природи. Для прослуховування добирають скомпоновані фрагменти записів реальних голосів птахів, тварин, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворюють у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи. Ефективно діють на релаксацію вранішній світ птахів у лісі, звуки морського прибою, голоси дельфінів, чайок тощо.

Медитація під музику.

Мета: допомогти дитині розслабитися, дати можливість відчути себе персонажем казки. Рекомендації щодо музичного супроводу. Велике значення має вибір музичних творів. У них не повинно бути тривожних, важких інтонацій. Музика має бути спокійною, прозорою і радісною. Рекомендовані музичні твори:

композиції Кітаро, «Спектральна сюїта» Стіва Халперна, «Вечірня серенада» Ф.Шуберта, «Пісня Сольвейг» Е.Гріга, композиції Анугами, Джона Кліффорда Уайта. Медитація, власне, слугує тій самій меті, що й релаксація, тому ці види оздоровчої роботи не варто поєднувати протягом одного дня. Слід обов'язково дотримуватися принципу добровільної участі дитини у діяльності (не змушувати дітей до дії, а давати змогу освоїтися, захотіти взяти участь).

Музичне рефлекторне пробудження дітей після денного сну.

Пробудження - процес індивідуальний і займає різний відтинок часу для дітей з різним типом нервової системи. Щоб пробудження було м’яким, добрим і бажаним, використовується відповідна музика: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість. Використовують 10-хвилинну музичну композицію яку тривалий час не замінюють, оскільки у дітей має виробитися рефлекс пробудження на певну музику. Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше й ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. Через 1-2 місяці музична композиція змінюється на іншу, аналогічну, яка незабаром стає дітям такою ж звичною, як і перша. Доцільно проводити цей вид оздоровчої роботи щодня.

Музичні фізкультурні хвилинки.

Вільні рухи під ритмічну музику, які ми називаємо «музичні фізкультурні хвилинки» забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психічну напругу й активізують інтелектуальну діяльність на занятті. Як музичний супровід можна використовувати пісні дитячих композиторів, наприклад, «Чунга- чанга» (В.Шаїнський), «Хто ж такі пташки?» (О.Журбін).

Спонтанний рух під музику.

Мета: розвивати емоційно-чуттєву сферу дитини, стимулювати моторне та емоційне самовираження, знімати м'язові затиски, розвивати пластику, гнучкість, легкість рухів тіла. Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення. Діти довільно рухаються під музику з шарфами з тканини і виконують довільні рухи стільки часу, скільки захочуть і можуть змінювати вибір тканини під час рухів.

Рекомендовані музичні твори:

мелодії у виконанні Томатіто (гітара-фламенко), кельтська танцювальна музика, Карунеша, «Настрої» М.Тарівердієва, фрагменти з балету «Лебедине озеро» П.Чайковського, «Політ джмеля», «Іспанське капріччіо» і «Шехерезада» М.Римського-Корсакова. Спонтанний рух під музику можна розглядати не лише як вид оздоровчої діяльності дітей, а також і як вид розваги. Можна проводити його у другій половині не рідше одного разу на тиждень.

Вокалотерапія.

Це лікування співом. Ключ до розуміння справжньої музики - це пісня. Дітям, як і дорослим, корисний будь-який спів, оскільки розспівуються голосні звуки, які є цілющими, додають органам нової сили й гармонізують їхню діяльність. Активна вокалізація спрямована на формування позитивного настрою: виконуються життєстверджувальні, оптимістичні дитячі пісні. які можна співати разом із аудіо записом, під караоке або фонограму, без музичного супроводу. Пісні можуть виконуватися щодня: на прогулянці (в літню пору), у процесі самостійної художньої діяльності або спонтанно за бажанням дітей. Виховують доброту, почуття товариськості, заряджають позитивними емоціями, сприяють психологічному розвантаженню такі рекомендовані пісні: «Всі ми хочемо жити у мирі» (сл. А.Майданюк, муз. В.Коваленко-Степечевої), «Дружби добрий знак» (сл. і муз. З.Еманової), «Бажаємо добра» (сл. Г.Лисенко, муз. В.Лисенко), «Усмішка» (сл. В.Гвоздій, муз. Н.Рубальської) та інші.

/Files/images/3cf0d2745ed89aa2977d517f4f3dfa20.jpg Слухайте музику - розвивайте свій інтелект!


Серед семи типів людського інтелекту (мовний, музичний, логіко-математичний, просторовий, руховий, внутрішньо-особистісний, міжособистісний) важливим є музичний інтелект. Він проявляється у людини найшвидше. Згадаймо музичних вундеркіндів, таких як Моцарт, який почав писати музику і виступати з трьох років. Це музичний "слух" і здатність відчувати висоту звука, ритм і мелодію. Композитори, співаки і танцюристи довіряють своєму музичному інтелекту - і користуються ним кожен по-своєму.

Для зняття втоми необхідно слухати:

Е. Гріг. "Ранок"; П. Чайковський. "Пори року"; А. Вівальді. "Пори року" (літо, зима);

Й. С. Бах. Концерт ре-мінор для клавесину з оркестром, ч. II;

Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 4, соль-мажор, ч. II (Andantino);

Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт № 5, peмажор (Affetuoso); Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 6, сі-бемоль мажор (Adagio по поп Тгорро).

Творчий імпульс стимулюють:

М. Равель. "Болеро"; В. А. Моцарт. "Турецький марш";

Д. Хачатурян. "Танець з шаблями" з балету "Гаяне".

Повне розслаблення можна одержати від "Романсу" чи "Вальсу" Д. Д. Шостаковича.

Проти хвилювання і тривоги:

- Ф. Шопен. Мазурки та прелюдії; - Й. Штраус. Вальси;

- А. Рубінштейн. Мелодії; - Л. ван Бетховен. "Місячна соната";

- О. Прокоф'єв. Соната "Ре"; - С. Франк. Симфонія "Ре-мінор".

Для заспокоєння:

- К. Глюк; - Й. Брамс. Гавот, ля мажор;

- К. Дебюссі. "Місячне світло"; - К. Бах. Ларго з органного концерту ре-мінор;

- Й. С. Бах. "Сіціліана".

Для зняття озлобленості, заздрості:

- Й. С. Бах. Італійський концерт; - Й. Гайдн. Симфонія;

- Ф. Сібеліус. "Фінляндія".

Музика Моцарта сприяє розвитку розумових здібностей у дітей. Сьогодні у продажу з'явилось багато касет із назвою "Музика для душі", які сприяють навчанню і оздоровленню.

У деяких країнах велика увага приділяється класичній музиці. Наприклад, на першому державному каналі австрійського радіо звучить переважно класична музика. Австрія прокидається і лягає спати під класичну музику. Тут є цілодобові телерадіоканали класичної, оперної, джазової, популярної музики. Кожен слухає те, що йому подобається. В Австрії не примушують молодь слухати класичну музику, вона цікавиться нею сама.

Вчитися потрібно під таку музику, яка не розсіює увагу, а здійснює стимулюючий вплив на підсвідомість, навіть якщо ми її не чуємо. Нехай музика лунає у навчальних приміщеннях і в наших домівках, де ми працюємо і вчимось. Стимулюючий вплив музики на запам'ятовування можна посилити запахами з врахуванням "кольорового клімату".

/Files/images/8_0.jpg

Музичний розвиток дитини, це частина художньої культури, яку батьки можуть прищеплювати дитині ще тоді, коли дитина перебуває в утробі матері.

Дитина, яка ще в утробі матері слухає класичну музику, більш розвинена як розумово так і духовно. Ця дитина більш урівноважена, спокійна. Звичайно ж, одне прослуховування класичної музики не дає повного ефекту в хорошому розвитку дитини, але це непоганий старт для нього.

Музичний розвиток дитини включає в себе не тільки прослуховування музики, але і її відтворення. Коли дитина пробує заспівати свою першу пісеньку, або зіграти на своєму першому музичному інструменті - вона розвивається та навчається чомусь новому. Це творчий розвиток дітей дошкільного віку, без якого життя малюків дуже нудне.

Тому творчий розвиток дітей дошкільного віку дійсно повиннен бути творчим. Перш, ніж щось починати, слід придивитися до умінь і навичок вашої дитини. Розвиток дитини в будь-якому випадку, має відбуватися творчо. Так як творчий розвиток дітей дошкільного віку, приносить куди більше користі, ніж звичайні заняття «за правилами».

Щоб правильно розвивати своїх дітей батьки повинні відкинути всі правила, і придивлятися до своєї дитини. Вона сама стане диктувати їм те, що їй подобається. І сама підкаже час, коли потрібно розвивати той, або інший навик.

Музичний розвиток відкриє глибокий внутрішній світ вашого малюка, навчить його слухати і чути.

Тому, прийміть від мене, музичного керівника ДНЗ "Малятко" цікаві поради у вихованні музичних здібностей дітей.

/Files/images/танціан.gif Оздоровлення танцями!

“Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.
Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.
Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики.

Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу. /Files/images/муз.jpg

МУЗИКА ПОРУЧ..

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції.

Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. ...Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.

Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.

Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Кiлькiсть переглядiв: 948

Коментарi

  • JamesLes

    2017-04-30 01:33:30

    прогон хрумером логин скайпа kai230361...