• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Фізкультурно-оздоровча робота

«Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, а жодні ліки в світі не можуть замінити фізичних вправ»

(Анджело Моссо)

/Files/images/Физкультурные-занятия-в-детском-саду.jpg

Навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ДНЗ проводиться шляхом проведення з обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.

/Files/images/big17.gif

КОРИСТЬ РАНКОВОЇ ЗАРЯДКИ

Ранкова гімнастика обов'язкова в дитячих садах, школах, а також у санаторіях і лікарнях. Ранкова гімнастика містить в собі кілька гімнастичних вправ, які впливають на всі м'язи тіла. Комплекс вправ ранкової зарядки треба міняти кожні два тижні. За тривалістю вона повинна бути від 10 і до 15 хвилин. Заняття треба проводити в провітреній кімнаті, взимку краще з відкритою кватиркою, влітку краще на свіжому повітрі або на балконі.

Одяг не повинний обмежувати рухи і повиний бути легким і зручним, взуття теж повинне відповідати тим же параметрам, або взагалі займатися босим. Під час виконання вправи постійно стежте за диханням, його не можна затримувати, дихаєте рівно і глибоко. Виконуючи вправи в середньому або повільному темпі, стежте за правильним вдихом і видихом повітря. Ранкову зарядку треба закінчувати водними процедурами, а так само можна використовувати методику загартовування: холодним душем, обмиванням або купанням, вибір за вами, як душі буде завгодно.

З часом можна збільшувати ранкове навантаження гантелями або збільшенням числу вправ, змінюючи на свій розсуд темп і інтервали для відпочинку. Все навантаження індивідуально для кожного.

Регулювати навантаження допоможуть спостереження за самопочуттям. Ранкова гімнастика не повинна бути довгою і стомлюючої, вона повинна сприяти хорошому самопочуттю, настрою і бадьорості.

/Files/images/2.jpg

Особливості проведення занять з фізичної культури для дітей з порушенням зору

Вади зору вважаються одними з найскладніших порушень, що піддаються виправленню. найпоширенішими серед дітей в дошкільному віці є наступні:

-Амбліопія або «ліниве око»

-Гіперметропія або далекозорість

-Міопія або короткозорість

-Астигматизм

-Косоокість

-Монокулярний зір або «бачення одним оком»

У таких діток розвивається своєрідний розвиток сприймання навколишнього, страх простору та пересування в ньому, зменшення рухової активності, порушення координації рухів, зрідненість емоційних реакцій, тощо.

Науковці наголошують на проведенні факультативних занять як найефективніших з такими дітьми. Структура таких занять також міститиме три частини.

У підготовчій частині з колекційною метою використовують різні види ходьби і бігу, вправи для м’язів шиї-повороти голови, колові рухи головою, нахили голови до плечей, при цьому зберігати спокійний темп, плавність рухів.

До комплексу загально розвиваючих вправ включають вправи із промовлянням, предметами, вправи добираються індивідуально для кожної дитини.

У заключній частині доцільно використовувати етюди, рухливі ігри, вправи на розслаблення м’язів, самомасаж біологічно активних точок, психологічні мовні тексти на розвиток самооцінки, саморегуляції.

Таким чином, на заняття проводиться як фізичний розвиток так і психологічна підтримка дітей з особливим розвитком.

За матеріалами ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу» №2,2016

/Files/images/2.jpg

Адаптація кінезіологічних вправ щодо вікових можливостей дошкільників

Вправи для молодших дошкільників: вправи на розвиток дрібної та крупної моторики під музичний супровід із поступовим рухом мелодії «вгору-вниз».

Вправи для старших дошкільнят:

- гімнастика для очей, рук, голови;виконання вправ без зорового контролю.

- самомасаж.

-перехресні вправи, вправи на розвиток координації рухів під супровід поступового і стрибкоподібного руху мелодії.

Вправи для всіх вікових груп:

- Пальчикова гімнастика.

- Вправи для зняття емоційного напруження, релаксації.

- Дихальна гімнастика.

- Психологічні етюди.

Сама по собі музика має здатність знімати стрес і викликати в дітей відчуття задоволення. Тому у педагога мають бути музичні твори різних класиків в достатній кількості, щоб можна було змінювання мелодійне забарвлення вправ та стимулювати відповідні емоції.

/Files/images/уз2.gif

Питний режим дитини вдома

1. Давайте дитині пити чисту питну воду-спеціальну дитячу, фільтровану або ж бутильовану.Не зберігайте відкриті бутлі з водою більше 2-х тижнів.

2. Воду не замінюють соки та чаї.

3. Не давайте кип'ячену воду, шкоди не завдасть але і користі мало.

4. Не обмежуйте дитину у воді, вона має сама відчувати скільки їй потрібно пити.

5. Якщо у дитини виявлено хворобу серця чи нирок, пити воду за рекомендацією.

6. Під час активного відпочинку та занять спортом давайте частіше пити воду.

7. Максимально урізноманітнюйте питний режим, утім не віддавайте перевагу солодким напоям.

8. Виключіть з раціону солодкий чай та газовані напої.

9. Не давайте занадто багато мінеральної води, оскільки можете порушити водно-сольовий баланс.

10. Пропонуйте пити часто і невеликими дозами.

11.Правильно вживати напої-це ціла культура здорового способу життя.

/Files/images/big17.gif

Оздоровча фізкультура в ДНЗ

Спеціальні фізичні вправи: ранкова гімнастика, заняття з фізкультури з елементами “пластик-шоу”, заняття з плавання. Вправи та завдання з розвитку дрібних м’язів руки, обличчя та інших груп м’язів, хореографія, елементи “хатха-йоги”, рухливі ігри, оздоровчий біг.

Фізичні вправи на протязі дня: оздоровчі хвилинки, фізхвилинки.

Активний відпочинок: спортивні розваги, фізкультурне долзвілля, дні здоров’я.

Гігієнічні та водні процедури: умивання, миття рук, заняття з плавання, ігри з водою.

Спеціальні загартовуючі процедури: ходіння босоніж, корегуюча гімнастика, дихальні та звукові вправи, оздоровчі вправи для носа та горла, сольові доріжки.

Світло-повітряні процедури: полегшений одяг у приміщенні, одяг згідно пори року, дотримання температурного режиму, прогулянки на свіжому повітрі, сон при відкритих фромугах.

Масаж: дотиковий за Уманською, ступней ніг, біомасаж за допомогою щіток “Гімнастика маленьких чарівників” (Кудрявцев).

Аутотренінг і психогімнастика: ігри та вправи з розвитку емоційної сфери, ігри-тренінги на подавлення негативних емоцій, цілющі мудри, ”Етюди душі”, “Екран настрою”.

Психокорекція: казкотератія, сміхотерапія, музична терапія.

Пропаганда здорового способу життя: робота з батьками (школа свідомого батьківства), курси лекцій, бесід, періодичні видання, заняття з валеології, наглядність, анкетування.

ЛЕГО на прогулянці.

Перебування дітей на свіжому повітрі має велике значення для фізичного розвитку дошкільника . Прогулянка є першим і найбільш доступним засобом загартовування дитячого організму. На прогулянці діти грають , багато рухаються . Рухи підсилюють обмін речовин , кровообіг , газообмін , покращують апетит. Разом з тим, доцільно підтримувати і закріплювати інтелектуальну складову навчально-виховного процесу на прогулянці.Цікавим є використання лего матеріалів: іграшкових персонажів для сюжетно-рольових ігор, цеглинок для рухливих ігор, окремих елементів для індивідуальної роботи, тощо. Діти з радістю будуть і відпочивати на вулиці, і водночас закріплювати набуті знання за допомогою ігрових форм роботи з лего.

/Files/images/8HPBKbF4xWo.jpg

Рівень фізичного розвитку

Рівень фізичного розвитку в дитячому віці є одним з об’єктивних показників стану здоров’я. Фізичний розвиток є чутливим показником, який легко змінюється під впливом різноманітних несприятливих факторів, особливо умов навколишнього середовища. Як сукупність ознак, що характеризують стан здоров¢я організму на різних вікових етапах, рівень фізичного розвитку є одним з найважливіших показників соціального здоров¢я населення. Тому оцінка рівня фізичного розвитку дитини є невід’ємним елементом контролю за станом її здоров’я і посідає важливе місце у практичній діяльності лікаря-педіатра.

Комплексна оцінка фізичного розвитку включає:

1. Оцінку результатів антропометрії та соматоскопії. Антропометрія– уніфікована методика вимірювання людського тіла та його частин. Соматоскопія – огляд і опис ознак пропорцій тіла та зовнішнього вигляду.

2. Оцінку функціонального стану різних систем організму. Традиційно проводять динамометрію (вимірювання сили м'язів кисті), спірометрію (функціональне дослідження системи дихання) та функціональні проби серцево-судинної системи.

3. Визначення біологічного віку дитини (найчастіше визначають кістковий вік за рентгенограмою кисті)..

Така комплексна оцінка показників фізичного розвитку проводиться при значному відхиленні дитини у фізичному розвитку та підозрі на ендокринні, генетичні та деякі інші захворювання, або в дитячих колективах за спеціальними завданнями. У практиці дільничного педіатра найчастіше обмежуються тільки оцінкою антропометри

ВІКОВІ ПЕРІОДИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

1. Від народження до 3-річного віку основну роль в розвитку дитини відіграють гормони щитоподібної залози (тироксин та трийодтиронін). Вони забезпечують ріст, розвиток і диференціацію всіх тканин, особливо ЦНС.

2. З 3-річного віку після дозрівання рецепторів, чутливих до гормону росту, основний регулюючий ефект має соматотропний гормон.

3. Період початку пубертатного розвитку (з 13 років у хлопчиків, з 12 років у дівчаток). Внаслідок підвищеної чутливості до андрогенів настає пубертатний стрибок у рості.

Фізичний розвиток людини зумовлений:

1) біологічними факторами (спадковість, стать, вік тощо);

2) соціальними факторами (матеріальний і культурний рівень життя, використання і розподіл матеріальних благ, харчування, виховання, побут тощо).

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Фізичний розвиток оцінюють за наступними факторами: зріст, маса тіла; обвід грудей; зріст у положенні сидячи;

обводи і довжина кінцівок; рельєф та пружність м’язів; жировідкладання; еластичність шкіри; життєвий об’єм легенів;

сила м’язів кисті; функціональні проби стану серцево-судинної системи; моторний розвиток.

Фактори, що впливають на фізичний розвиток:

Внутрішні: хромосомний і генетичний набір: існує більш як 200 генів, що відповідають за ріст організму; індивідуальні особливості процесів обміну речовин, темпи росту і початок пубертатного періоду.

Зовнішні: раціональне харчування згідно віку дитини;достатня фізична активність;часті і тривалі захворювання;психологічний клімат в сім’ї та в дитячому колективі.

Акселерація - прискорення вікового розвитку шляхом зрушення морфогенезу на більш ранній стадії онтогенезу. Термін "акселерація" (від латинського слова acceleratіo - прискорення) запропонований німецьким лікарем Koch в 1935 році. Сутність акселерації складається в більше раннім досягненні певних етапів біологічного (фізичного й полового й ін. ) розвитку й завершенні дозрівання організму. Як основні прояви акселерації Ю. Е. Вельтищев, Г. С. Грачова (1979) розглядають: більшу довжину й масу тіла немовляти в цей час у порівнянні з аналогічними величинами немовлят 20-30-х років нашого століття; у цей час ріст однорічних дітей у середньому на 4-5 см, а маса тіла на 1-2 кг більше, ніж 50 років тому; більш раннє прорізування перших зубів, зміна їх на постійні відбувається на 1-2 роки раніше, ніж у дітей минулого сторіччя; більш рання поява ядер окостеніння в хлопчиків і дівчаток, а в цілому окостеніння кістяка в дівчаток закінчується на 3 роки, а в хлопчиків - на 2 роки раніше, ніж в 20- 30-і роки минулого сторіччя; більш раннє збільшення довжини й маси тіла дітей дошкільного й шкільного віку, причому, чим старше дитина, тим більшою мірою ці показники відрізняються від показників дітей минулого сторіччя; статевий розвиток хлопчиків і дівчаток закінчується на 1,5-2 роки раніше, ніж на початку XX століття, за кожні 10 років настання менструації в дівчинок прискорюється на 4-6 місяців. Справжня акселерація супроводжується збільшенням тривалості життя й репродуктивного періоду дорослого населення.

/Files/images/фіз.png

"Формування ціннісного ставлення до здоров'я у дошкільників засобами рухової діяльності"

У змісті Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, в освітній лінії «Особистість дитини» наголошено на тому, що дитина повинна володіти елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я, розуміти значення для зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням загартування, щоденної ранкової гімнастики, плавання, масажу, фізіотерапії, правильного харчування, безпечної поведінки, гігієни тіла.

За статутом ВООЗ здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад. Складовими здорового способу життя є такі види здоров’я: фізичне, психічне, емоційне, соціальне та рід інших.

ціннісне ставлення до здоров’я відноситься до сфери духовного здоров’я, яке вдосконалюється в комплексі з фізичним, психічним і соціальним. Ціннісне ставлення до власного здоров’я – це категорія, на формування якої істотний вплив має мотивація дитини на здорове існування, створення в її уявленні образу здоров’я, внутрішньої готовності до дотримання здорового способу життя.

рухова діяльність – це один із основних стимулів розвитку структур і функцій дитячого організму та розвитку резервних механізмів фізіологічних систем;

Означені поняття розглядаються нами в якості змістової основи реалізації завдань формування основ здоров’я дітей дошкільного віку в ДНЗ.

Педагогічний потенціал рухової діяльності щодо формування в дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до здоров’я. Специфіка рухової діяльності дітей дошкільного віку визначається тим, що саме в дошкільний вік є періодом найбільш важливим для формування рухів: будова, функції та взаємодія різних органів і систем досягають в цей період функціональної готовності. Діти старшого дошкільного віку характеризуються високою природною руховою активністю. Цей період характеризується активною пізнавальною діяльністю, інтенсивним розвитком інтелектуальної, емоційно-чуттєвої сфер, становленням самосвідомості, засвоєння загальнолюдських цінностей. У період дошкільного віку з'являються необхідні новоутворення фізичного, психічного, морального порядку. Цей факт є передумовою створення перспектив для міцного включення фізичної культури в спосіб життя дітей.

Умовивикористання рухової діяльності щодо формування в дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до здоров’я, якими є:

1) професійна компетентність працівників ДНЗ як умова ефективності організації рухової діяльності дітей старшого дошкільного віку з формування в них ціннісного ставлення до здоров’я;

2) добір ефективних форм та методів організації рухової діяльності старших дошкільників з формування у них ціннісного ставлення до здоров’я;

3) співпраця дошкільного закладу із сім`єю щодо формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до здоров’я.

Основним засобами формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до здоров’я є фізичні вправи, оздоровчі сили природи та санітарно-гігієнічні фактори. Комплексне використання означених засобів у широкому спектрів форм організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку та доцільних методів дозволяє збагачувати уявлення дітей про основи здорового способу життя, надавати роботі системності, розвивати пізнавальну активність старших дошкільників. Найважливішим засобом з вище наданого переліку є рух, рухова діяльність. Вона репрезентує сам процес природного, рухового життя людини, підтримки належного рівня життєвого та рухового тонусу, підтримки через рух різних видів здоров’я.

Рухова діяльність дітей старшого дошкільного віку забезпечується завдяки використанню наступних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми: заняття та різноманітні позанавчальні форми роботи з дітьми у галузі фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи, діяльність яких спрямована на підтримку належного рівня рухової активності. Серед позанавчальних форм рухової діяльності слід назвати наступні: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня (фізкультпаузи, фізкультхвилинки, уранішня гімнастика, корекційна гімнастика, танцювальні вправи, динамічні перерви тощо); малі форми активного відпочинку; заняття у фізкультурних гуртках, самостійні заняття фізичними вправами; виконання домашніх завдань з фізичної культури, проведення індивідуальної фізкультурно-оздоровчої роботи. Засобами рухової активності є: фізична культура і спорт, різноманітні системи оздоровлення, що спрямовуються на підвищення рівня фізичного розвитку людини, відновлення її життєвих сил після фізичних і психічних навантажень.

Методи, які сприяють формування в дітей ціннісного ставлення до здоров’я за використання руху, є (за Е.С. Вільчковським): привчання до виконання певних рухових дій (режиму дня, вправи); змагання (ігри, валеологічні заходи), словесні методи (роз’яснення, пояснення, інструкцію); метод показу, розучування в цілому та частинами, показ, запитання, нагадування, зауваження, уточнення, переконування, заохочення; використання художнього слова та фольклорних матеріалів; ускладнення правил гри та застосування її варіантів; збагачення вправ новими руховими завданнями.

Однім із важливих напрямів формування у дітей ціннісного ставлення до здоров’я є співпраця ДНЗ з батьками. Це реалізується в проведенні з ними валеолого-практичних та просвітницьких заходів та форм роботи у галузі здорового способу життя. Проводячи «всеобуч» батьків з питання виховання, слід звернути увагу на те, що в залученні дітей до систематичних занять вправами, до регулярного виконання загартовуючи процедур головну роль відіграє особистий приклад старших (батьків, братів та сестер) у сім’ї.

/Files/images/6.jpg

Рекомендації для батьків щодо фізичного виховання дітей дошкільного віку

Одним із головних завдань педагогічного процесу є оздоровлення дітей. Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами, але й безпосередніми учасниками.

Основними напрямами фізкультурно – оздоровчої роботи є:

1. Загальні види рухової активності: ранкова гімнастика, рухливі ігри та фізичні вправи під час прогулянок, фізкультхвилинки на заняттях із розумовим навантаженням і фізкультурні паузи між заняттями.

2. Навчальні заняття з фізичної культури як основна форма навчання рухових навичок і розвитку оптимальної рухової активності.

3. Самостійна рухова активність дітей, що виникає за ініціативи дітей, а не за сидінням за комп’ютером чи телевізором.

4. Загатновуючі процедури:

4.1.Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.

4.2. Вологе обтирання тіла рукавичкою (тканину краще просочити відворотом м’яти, ромашки, чебрецю, любистку). Для дітей від 3 років і більше проводити щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість – 1 хвилина. Температура води від +34 С до +23 С (з поступовим зниженням)

4.3. Провітрювання кімнат здійснювати через 1,5 – 2 години, холодної пори року діти впродовж 15 – 20 хвилин при відсутності дітей. Теплої пори року перебування дітей, при відчинених фрамугах, температура в приміщенні не вище 20 – 22 С, уникнення протягів.

4.3. Обов’язково прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально – тричі на день (але не менше двох – до і після денного сну в дошкільному закладі.)

5. Супутні заходи: ігри, праця в природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально розвивальних вправ, рухливих ігор.

6. Правильний режим дня і раціональне харчування дитини

7. Виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізкультурою.

ЛЮБІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ!!! ВИХОВУЙТЕ ПОВНОЦІННУ, ЗДОРОВУ, ВИХОВАНУ ОСОБИСТІСТЬ!

/Files/images/20151127_100413.jpg

Денна гімнастика пробудження

Важливою формою фізичного виховання дошкільнят є гімнастика пробудження після денного сну (або денна гімнастика пробудження). Від правильності її проведення залежить фізичний та емоційний стан вихованців у другій половині дня, а відповідно й ефективність освітнього процесу.

Денну гімнастику пробудження можна проводити у двох варіантах:

- На ліжках (або біля них) у спальні;

- У груповій кімнаті або фізкультурній залі.

Краще, коли діти відразу ж після денного сну виконують гімнастику пробудження, лежачи на своїх ліжечках. При цьому подушки й ковдри можна або зовсім забирати, або ж відсунути. Таким чином забезпечується природний, плавний перехід від сну до активної діяльності.

Методика пробудження й тренінгу дітей базується на умовному поділі дошкільників на три групи залежно від особливостей їхнього сну.

Класифікація дітей за типом денного сну:

- Діти, які не сплять удень взагалі («живчики»).

- Сплять упівока («партизани»).

- Діти, які міцно сплять («ведмежата»).

Така найпростіша класифікація дає педагогові змогу більш індивідуально підійти до процесу пробудження вихованців, не пригнічуючи їхню нервову систему й створюючи максимально комфортний емоційний режим переходу від сну до активної діяльності.

Денна гімнастика пробудження, як і всі форми фізичного виховання дошкільнят за авторською системою, проводиться у формі фізкультурної казки, маленького спектаклю зі своєю сюжетною дією. Можна запропонувати такі ситуаційні міні – ігри: «Соні - просоні», «Їжачки», «Ведмежата - соні», «Лежебоки», «Комашечки», «Сонне царство» тощо.

Зазвичай така індивідуалізована методика пробудження після денного сну передбачає, що процес залучення всіх дітей до рухово – ігрової діяльності займає 5 – 10 хвилин. Перед гімнастикою обов’язково треба добре провітрити приміщення. Свіже повітря у поєднанні з руховими вправами сприяють загартуванню та оздоровленню дитячого організму.

Послідовність залучення дітей до гімнастики

Чудовим першим імпульсом пробудження є легка мажорна інструментальна музика, яку вихователь вмикає у спальні, використовуючи магнітофон або інші ТЗН. Добрий ефект дає також словесний вступ, своєрідний наспів педагога. Першими включаються в ігрову діяльність ті діти, які не спали, - їм знадобиться хвилина або дві, щоб долучитися до гри й увійти в образ. Через 2 – 3 хв в рухово – ігровий потік вливаються діти, які сторожко спали. Тепер готові прокидатися і «ведмежата».

Особливості вибору вправ

Проводячи денну гімнастику пробудження, варто пам’ятати таке золоте правило рухового розвитку дитини: у будь – якому вихідному положенні починати вправи слід з найнижчих щодо опори поз із поступовим збільшенням навантаження до максимально високої в цьому положенні пози.

Після денного сну небажані пози й вправи зі значним перерозгинанням тіла. Гімнастику чудово доповнять елементи самомасажу. Доречним є і коригувальний масаж стоп.

Методичні прийоми під час денної гімнастики пробудження

Під час денної гімнастики пробудження вихователь може застосовувати такі методичні прийоми:

- Педагог сам показує необхідні рухи на вільному ліжку (попередньо застеливши його покривалом).

- Один з дітей показує вправи за словесною інструкцією педагога.

- Вихователь стоячи показує вправи, які діти мають виконати в положенні лежачи на ліжку (при цьому супроводжує показ словесними інструкціями).

- Можна також чергувати перелічені методичні прийоми.

Гімнастику можна виконувати не тільки на ліжках, а й між ними. Дуже цікавим є також прийом, коли діти, виконуючи свої сюжетні ролі, взаємодіють одне з одним.

Важливу роль під час проведення денної гімнастики пробудження відіграє і створений у спальні ігровий простір. Таким чином, запорука міцного стану організму дитини починається з малечку.Будьте здорові!

/Files/images/1222088397227.jpg

Гімнастика пробудження

Комплекс вправ «Кошенята»

I. Кошенята потягуються (потягування з підійманням рук вгору)

В. п. - лежачи на спині, руки вздовж тулуба.

1 - потянутися, підняти руки вгору, потянути носочки ніг;

2 - повернутися у вихідне положення.

М. в. - руки прямі, потягуємося всім тілом, носочки прямі.

ІІ. Кошенята повертають голівки (повороти голови вправо/вліво)

В. п. - лежачи на спині, руки вздовж тулуба.

1 - повернути голівку на ліву сторону, полежати;

2 - в. п;

3 - повернути голівку на праву сторону, полежати;

4 - в. п.

М. в. - повернути голівку повністю, тулуб при цьому прямий.

ІІІ. Кошенята повертаються (повороти вправо/вліво)

В. п. - лежачи на спині, руки за головою.

1 - повернутися, лягти на ліву сторону, полежати;

2 - в. п;

3 - повернутися і лягти на праву сторону, полежати;

4 - в. п.

М. в. - повертатися всім тілом, руки з-під голови не виймати.

ІV. Кошенята піднімають лапки (підтягування ніг до живота)

В. п. - сидячи на ліжку з упором на руки.

1 - підтягнути праву ногу;

2 - в. п;

3 - підтягнути ліву ногу;

4 - в. п.

М. в. - ноги згинаємо, підтягуємо якомога вище до живота.

V. Кошенята потягуються (прогинання спинки)

В. п. - стають на ліжку з упором на руки і коліна.

1 - прогнути спинку, голівку підняти високо, відводячи назад;

2 - в. п.

VI. Кошенята тягнуться до сонця

В. п. - діти стоять на підлозі, руки вздовж тулуба.

1 - підняти руки вгору і потягнутися на носочках;

2 - в. п.

М. в. - тягнутись руками вгору якнайвище

Всі вправи виконувати по 4-5 разів

/Files/images/0003.gif

КУМЕДНІ ФІЗКУЛЬТУРИНКИ

У чому секрет успішного рухового розвитку малят у дитсадку? Передусім у позитивному налаштуванні й дотриманні еволюційного принципу фізичного виховання. Саме ця ідея втілена у кумедних фізкультурниках. Ця мала форма фізичного виховання дошкільнят — одна з центральних у авторській системі Миколи Єфименка ("ДВ", 2013, №№ 8, 11; 2014, № 1). Адже її можна успішно застосовувати під час різних етапів освітнього процесу протягом усього дня. Як саме це робити, читайте нижче.

МІНІ-СЮЖЕТИ НА КОЖЕН ВИПАДОК

Продовжимо нашу розмову про нові, цікаві малі форми фізичного виховання дошкільнят, які збагатять педагогічну практику й зроблять фізкультурно-оздоровчий процес у дитсадку набагато ефективнішим. Йдеться про кумедні фізкультуринки.

Кумедні фізкультуринки — окремі ігрові вправи, не пов'язані одна з одною сюжетом, бажано з веселими, гумористичними назвами, які виконуються відповідно до золотих формул рухового розвитку дошкільнят (від положення лежачи до положення стоячи, від низької пози — до високої і т.д.).

Придумана ця форма фізичного виховання у вже далекому 1996 р. у м.Южне Одеської обл. Чим же була викликана необхідність її створення? Насамперед, практикою! Адже дуже часто педагоги щодня вранці стикаються із ситуацією, коли батьки приводять дітей до дитячого садка у різний час і навіть тоді, коли ранкова гімнастика пробудження вже почалася. Що робити в цьому разі педагогові? Не звертати уваги на дитину, що запізнилася, не можна — її треба відразу залучити до рухово-ігрового потоку. Але якщо проводити гімнастику пробудження сюжетно, при цьому треба буде пояснювати кожній дитині, що спізнилася, суть ігрового сюжету і відповідних рольових дій. На це витрачатиметься час, якого так бракує.

Рішення народилося саме собою — в деяких випадках варто відмовитися від єдиного сюжету і просто чергувати в ранковій гімнастиці пробудження вправи, кожна з яких має свій міні-сюжет. У цьому разі діти, які підключилися до роботи пізніше, природним чином вливаються в рухово-ігровий потік з тієї фізкультуринки, на яку вони потрапили. Така форма проведення тієї ж гімнастики пробудження здається мені більш гнучкою, демократичною.

Водночас практика показала, що кумедні фізкультуринки доречно використовувати не лише як альтернативну форму ранкової гімнастики пробудження, а й в інших видах роботи.

Варіанти застосування кумедних фізкультуринок

  • Самостійна форма фізичного виховання дошкільників.
  • Форма ранкової гімнастики пробудження.
  • Форма денної гімнастики пробудження.
  • Підготовча частина заняття з фізичної культури.
  • Форма фізкультурного дозвілля.
  • Фізкультхвилинки й фізкультпаузи.
  • Форма корекції фізичного розвитку дошкільнят з тими чи іншими руховими порушеннями.

Наші сподівання виправдалися — дуже швидко кумедні фізкультуринки стали улюбленою формою фізичного виховання як дітей, так і педагогів! Навіть більше, я став практикувати домашні завдання для родин, щоб діти самі придумували нові фізкультуринки з веселими назвами. І це також дістало підтримку й увійшло в повсякденну практику.

/Files/images/кв.jpgАромотерапія – це профілактика і лікування багатьох захворювань шляхом впливу на організм натуральних природних ефірних олій. Вона ефективна в комбінації із правильним способом життя, здоровим харчуванням і позитивним світоглядо

ВПЛИВ АРОМАТІВ НА СТАН ЗДОРОВЯ ДІТЕЙ

· АРОМАТ СЕЛЕРИ, ВАЛЕРІАНИ УСУВАЄ ЗБУДЖЕНІСТЬ.

· АРОМАТ РУТИ ЗНИЖУЄ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК.

· АРОМАТ КАМФОРИ, ПОЛИНУ ЗБУДЖУЄ, ПОЛІПШУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ МОЗКУ.

· АРОМАТ ЛАВАНДИИ, МЯТИ, ГВОЗДИКИ ПОЛЬОВОЇ ПОЛІПШУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ СЕРЦЯ.

· АРОМАТИ ЕКВАЛІПТУ, БАЗИЛІКУ, ЧЕБРЕЦЮ, ПОЛИНУ УСУВАЮТЬ ГОЛОВНИЙ БІЛЬ.

· АРОМАТИ ХВОЇ, ШАВЛІЇ, ПОЛИНУ ПОКРАЩУЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

ЗАСОБИ АРОМОТЕРАПІЇ:

· АРОМОЛАМПА ЗІ СВІЧКОЮ.

· ЕЛЕКТРИЧНІ АРОМОЛАМПИ.

· АРОМАТИЧНА ПАЛИЧКА.

· АРОМОТЕРАПІЯ В КУТОЧКУ ЛІСУ.

· АРОМОПОДУШЕЧКИ.

· АРОМОТЕРАПІЯ ЧАСНИКОВА І ПЕТРУШКОВА.

Аромалампа- це найбільш простий, але і самий дієвий засіб ароматерапії. Застосування аромалампи полягає в повільному томлінні ароматичної олії в спеціальній ємності, завдяки якому повітря в приміщенні набуває цілющого аромату.

Використання аромаламп у дитячому садку здатне покращувати самопочуття дітей, піднімати їхній настрій, збагачувати дитячий організм життєвою енергією, додавати тонус і релаксуючу дію.

У аромалампах застосовуються концентровані ефірні олії, а також ароматичні суміші. У будь-якому випадку необхідно використовувати лише 5 крапель олії.

Аромалампа зі свічкою. Конструкція аромалампи зі свічкою включає в себе невелику за обсягом чашу для олії і води, яка розташовується безпосередньо над свічкою. Вогонь від свічки змушує масло випаровуватися і таким чином поширюватися в навколишньому повітрі. Процес застосування простий. Потрібно заповнити аромалампу водою і додати до неї 3 - 5 крапель будь-якого ефірної олії. Після того, як свічка нагріє суміш, летючі пари масла почнуть швидше розсіюватися у повітрі.

Електричні аромалампи. У цих лампах нагрів масла відбувається за рахунок дії електрики. Зовні така лампа виглядає як керамічне блюдце, що підключається до джерела струму, або як кільце, що надягається безпосередньо на лампочку від звичайнісінької настільної лампи.

Аромоподушечки – це полотняні торбинки (переважно розміру 15x15 см), наповнені ароматними травами та іншим природним матеріалом. Їх кладуть біля подушки у ліжко дитини для повного і здорового її сну. Поширеним є використання подушок з ароматом лаванди, троянди, гвоздики, ароматних трав.

/Files/images/0_a727d_5af330aa_XL.jpg

Розпорядок дня та рухова активність дитини влітку

Літо — найсприятливіша пора року для фізичного розвитку дитини, зміцнен­ня її здоров'я та загартування. Тому на літо батькам варто ретельно спланувати розпорядок дня дитини та організувати її рухову активність. При цьому доцільно врахувати, що більшість часу діти мають перебувати на свіжому повітрі.
У розпорядку дня більшість часу відводьте для рухової активності. Щоранку дитина має робити зарядку або гігієнічну гімнастику, упродовж дня — гуляти, гра­тися в рухливі ігри.
Чергуйте активну рухову діяльність дитини з відпочинком. Збалансований розпорядок дня сприяє тому, щоб дитина не втомлювалася.
Прислухайтеся до бажань і настрою дитини. Якщо дитина сповнена енергії, то влаштуйте для неї ігри на природі. Не змушуйте дитину спати вдень, якщо вона не втомлена.
Прогулянка — простий і ефективний спосіб проведення часу на свіжому по­вітрі. У дошкільному навчальному закладі вихователі майже щодня водять дітей на прогулянки. Тож під час літніх канікул кожного дня гуляйте з дитиною в парку, на ігровому майданчику тощо.
Прогулянки до лісу, парку, річки розвивають витривалість дитини. Під час них рівень рухової активності дитини максимальний. Тривалість прогулянки може бути від ЗО хв. до 2,5 год. залежно від віку дитини, погодних умов та інших чинни­ків. Завжди супроводжуйте дітей під час таких прогулянок.
Кілька разів на тиждень залучайте дитину до спортивних ігор. На свіжому по­вітрі зручно організовувати такі ігри, як футбол, бадмінтон, волейбол. Також на­вчіть дитину плавати в річці чи кататися на велосипеді, самокаті, роликах.
Раз на місяць влаштовуйте одноденний туристичний похід. Під час походів у дитини розвиваються уміння орієнтуватися на місцевості, пристосовуватися до зміни побуту, вправлятися в подоланні перешкод. Маршрут походу, а також усю ігрову діяльність продумайте заздалегідь. Діти можуть брати участь у змаганнях іграх-естафетах, рухливих іграх. У спортивно-туристичний похід ідіть усією сім'єю та/або залучайте друзів.
Стежте за безпекою дитини під час літніх прогулянок. Дитина має бути вдягне­на в легкий одяг із натуральних тканин і мати на голові панамку чи хустку, навіть якщо перебуває в затінку. За високої температури повітря виходьте надвір у пер­шій половині дня та увечері, коли сонячне випромінювання не таке активне. Окрім того, на прогулянках дотримуйтеся питного режиму.

/Files/images/фіз.png

Слово від вихователя методиста Ходос К.М.

Педагогічний процес з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей дошкільного віку передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Пріоритети в загальній системі роботи мають бути віддані навчально-виховній діяльності. Основне її завдання – розвиток у дітей усвідомлення цінності здоров’я і здорового способу життя, що сприяють становленню активної особистості. Валеологічне виховання в нашому дошкільному закладі тісно пов’язане з основними сферами життєдіяльності відповідно базового компоненту та програми програми « Українське Дошкілля». Дитина, у якої буде сформоване сприйняття власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок по його охороні, їх втіленню у повсякденне життя. Вихователі всіх вікових груп для формування компетентності дітей у сфері фізичного здоров’я повинні щоденно планувати і проводити освітню роботу, використовуючи дидактичні ігри, посібники, художні та фольклорні твори, ілюстрації. Створюють умови для самостійного визначення дітьми функцій органів тіла, а саме: проводити досліди, пропонувати для виконання проблемні завдання. Під час виконання вихованцями гігієнічних і загартувальних процедур, у ході сюжетно-рольових ігор „Сім’я”, „Дитячий садок”, „Лікарня”, „Перукарня” закріплювати назви органів тіла і правила догляду за ними. Спонукати дітей встановлювати зв’язок між станом окремих органів тіла і загальним самопочуттям, робити висновки щодо доцільності дотримання здоров’язберігаючого стилю поведінки. Під час щоденних прогулянок акцентувати увагу дітей на властивостях сонця, повітря і води, які сприяють підтримці здоров’я.

/Files/images/DSC_0770.JPG

Фізичне виховання підростаючого покоління є одним із найважливіших напрямів сучасної дошкільної освіти. Воно спрямовується на збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, своєчасне формування у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, ознайомлення з будовою та основними функціями свого тіла, виховання стійкого інтересу до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя. Діяльність дошкільного навчального закладу « Малятко» спрямовується на збереження, зміцнення й збереження фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя. Комплексне використання і повторення всіх форм фізичної роботи ( ранкова гімнастика, заняття з фізкультури, рухливі ігри та спортивні ігри, прогулянки, організація самостійної рухової діяльності дітей, фізкультурні свята та розваги) забезпечують нормальний фізичний розвиток дітей дошкільного віку. Завдяки цілеспрямованим заняттям з фізкультури в нашому дошкільному закладі більшість дітей мають достатній запас рухів ,і з задоволенням виконують фізичні вправи та готові до змін умов значному в навантаженні.

/Files/images/мал.jpg

ІМУНОГІМНАСТИКА

Імунна система влаштована складно, але стратегія її дій проста: розпізнати ворога, мобілізувати сили та знищити його. І поки в організмі дотримується баланс, задуманий природою, ми захищені від багатьох неприємностей.

Дослідження імунної системи показали, що природний механізм, який веде спостереження за імунітетом людиною - це емоції. Позитивні емоції змушують імунну систему підтримувати баланс, переважна корисна мікрофлора загальмовує процеси старіння і не дає розвинутися багатьом патологій. Усілякі палички та коки (приклад, золотистий стафілокок), що живуть в організмі будь-якої людини, вважаються умовно-патогенної флорою. Поки їх колонії не перевищують «критичної маси», вони абсолютно нешкідливі.

Однак якщо захисні функції організму ослаблені в результаті негативних емоцій до того ж людина починає приймати велику кількість ліків, різних «таблетированих» вітамінів, харчових добавок і т. п. ці мікроорганізми починають посилено розмножуватися і негативно впливати на роботу будь-якого органу, наприклад кишечника. Більше 100 трильйонів бактерій мешкають в кишечнику, і їх кількість залишається незмінним. Кількість корисних і шкідливих бактерій збільшується тільки за рахунок витіснення «ворогів», будь-яке відхилення від нормального кількісного і якісного складу кишкової мікрофлори - це вже дисбактеріоз.

Кожна людина народжується з вродженим імунітетом. Набутий імунітет, як вказує назва людина здобуває протягом життя. При народженні її імунна система ще не контактувала із зовнішнім світом, і не має «пам'яті» про різноманітні антигени. Вона навчається реагувати на кожен новий антиген, з яким стикається конкретна людина, і запам'ятовує його, тому придбаний імунітет дуже специфічний. Але системою тренувань формувати імунітет можливо. Ось деякі нескладні вправи:

1. Одна рука на лобі, друга - на потилиці , потримати 1 хв.

2. Пощипувати краєчок вуха зверху – вниз ( тричі ).

3. Легке потирання шкіри за вухом до лінії шийних лімфовузлів ( тричі)

4. Вдихаємо через одну носову порожнину, видихаємо через другу, в одному напрямі та у зворотному почергово тричі.

/Files/images/разд 1.gif

Кiлькiсть переглядiв: 544

Коментарi